Денис Андрущенко працює віддалено з 2015 року. Хоча його діяльність пересікається з офісом та місцевими спільнотами (Денис є менеджером у GeekHub та залучений у робочі групи Черкаської ОДА, в тому числі розробку бренду регіону), основна його активність онлайн, із розподіленими командами. Він англомовний копірайтер, який виріс із написання студентських курсових та створив свою “райтингову банду” — WTFbit Group, — заточену під блокчейн і фінтех.

Що ти цінуєш найбільше у своїй віддаленій роботі?

Для мене дуже важливі:

1. Свобода;
2. Гідний заробіток, який конвертується в виконання власних мрій чи мрій моєї сім’ї.
3. Вільні пересування та графік. Це не є основне, але я кайфую від цього.
   
   

А яка твоя перша робота?

Офіційна чи неофіційна?

Давай спершу про офіційну.

Мені тільки виповнилось 18, влітку, перед університетом, як я пішов працювати в Макдональдс, там і була моя перша трудова книжка.

По-перше, якщо у вас зовсім немає досвіду роботи, я дуже рекомендую саме Макдональдс, тому що там можна отримати досвід одного з найсильніших менеджментів і багато чому навчитись: як побудовані процеси, як ставляться до робітників та якості продукту, про корпоративну культуру та маркетинг. І це просто працюючи на кухні чи на касі.

Якщо ви ще не знаєте чим займатись, це не означає що так буде завжди.

Поступово з’являться якісь мрії, бажання, закінчите університет, буде спеціальність. В Макдональдсі можна поступово зробити кар’єру, але це дуже маленький відсоток успіху, адже цього треба прагнути: багато працювати, бути цілеспрямованим, намагатися стати кращим за всіх, починаючи від “бригадира”, потім менеджера та директора,  а тоді вже відкривати нові Макдонльдси.
Але це дуже довга робота.
І тут виникає питання, яку далі роботу шукати?

Маєш якісь поради?

Є пару штук, якими я хотів би поділитись, а ви вже можете з них винести свою користь. Одна з них — фінансовий квадрант, він про 4 етапи. На першому ти — найманий працівник; на другому — вільний працівник, сам на себе працюєш, як кажуть сьогодні,  “фрілансер”; на третьому — відкриваєш свій бізнес; а на четвертому осягаєш повну фінансову незалежність — стаєш інвестором. 

Так от, я вважаю, що мета сучасної людини — це розкрити свій потенціал, проживши ці чотири етапи. Дуже важко їх перестрибувати, а зазвичай неможливо, але коли людина сама проживає їх, наполегливо працює для проходження кожного з них, відповідно потім вона досягає нових висот, особливо в роботі з грошима. Людина стає фінансово незалежною і може вкладатись в різні штуки і робити все, що їх хочеться, втілювати свої мрії.

Більшість людей знаходиться на першому етапі, і для них є ілюзія, що якщо вони мають роботу, якщо вони гарні спеціалісти, то все буде добре. Насправді, це самообман. Раджу хоч раз зіграти в Cash Flow і подивитись як люди, незважаючи на свою класну зарплату, просто бігають по колу і не можуть вийти на наступний рівень.

Також, книжкові поради: “Чорний лебідь”, “Антикрихкість” Насіма Талеба та “Шлях до фінансової свободи” Бодо Шефера.

Давай повернемось до роботи. З офіційною зрозуміло, а яка була перша неофіційна робота?

Я роздавав листівки — моя перша робота. А ще я брав участь у промоакціях Nescafe, я ходив з величезною сумкою, як полювальник на привидів, і наливав всім перехожим каву під час промозаходів. 

Якщо говорити про щось серйозніше, то в 2014 році я працював у львівській компанії. Це був креативний клас, стартап, який пізніше виріс у велику компанію [ZoomSupport]. В мене там була можливість кар’єрного росту, але… Але якщо ти працюєш в компанії, то подобається тобі це чи ні, ти маєш приймати умови роботи, бо це твій роботодавець. У тебе є робочий графік і тобі в будь-який момент можуть сказати “Ну, графік трошки змінився”, або “трошки інші умови”, або “треба знати більше”. Тобто проблема того, коли ти на сталій роботі — умови диктують тобі, а не ти. І єдиний вихід — звільнитися. Якщо ти виріс і тобі хочеться чогось більшого, то це можна зробити лише через звільнення. 

А чому ти звільнився?

Організація стала завелика і наступним логічним кроком було впровадження бюрократії. Та мені це не подобалося, я не бачив для себе персонального росту. І коли з’явилась можливість по Erasmus+ поїхати відпочити — а я рекомендую такі брейки робити, щоб просто переосмислити життя, спробувати щось нове — поїхав у Португалію. 

Ти там вирішив остаточно ніколи не вертатись в офіс?

Точно не скажу, але мені сподобалось подорожувати, бути вільним. Я спробував писати статті, бо тоді я вже непогано знав англійську, і зрозумів, що можу бути не прив’язаним ні до часового поясу, ні до конкретного міста. В мене є дедлайн і я сам розпоряджаюсь своїм часом. Але, відповідно, тут є свої плюси і мінуси, те про що ви писали в своєму Telegram-каналі. 

Розкажи про це більше.

З одного боку це свобода: ти сам вирішуєш що і як робити, а з іншого боку — відповідальність, бо немає нікого зверху, хто би муштрував тебе постійно і нагадував про здачу роботи. Але все ж, свобода — величезний плюс. Українцям пощастило цієї зими (2019-2020 років — прим.), але скоріш за все наступна буде холодна і засніжена. А коли в тебе віддалена робота, ти можеш бути в теплій Індії, Таїланді чи В’єтнамі, ніжитись на сонечку та працювати в задоволення. Так я жив у Мексиці, коли в Україні була холодна зима. Там, до речі, я познайомився з іншим фрілансером — фотографом, він мав дуже чітке розподілення часу і підкинув завдань й мені. 

“Ми звикли працювати по 8 годин.”

Кожного дня він приділяв роботі всього чотири години, не обмежуючи себе, а чітко усвідомлюючи відповідальність. Ми звикли працювати по 8 годин, не зважаючи на ефективність витраченого часу, адже коли ми працюємо менше 8 годин, значить, “ми якісь не такі”, “неправильні”. Віддалена робота допомагає усвідомити ціну свого часу і, найголовніше, здоров’я. Бо коли ти молодий, тобі здається, що ти будеш завжди так робити, працювати вночі та заправлятися енергетиками… 

З часом я розумію, що мені все важче працювати “понаднормово” (мабуть, такий собі біч фрілансерів), тому перестав себе силувати. Краще якісь кілька місяців не буду сильно в профіті, але не заганятиму себе  і почекаю хороших можливостей, щоб потім за них братися. Такі періоди затишшя, до речі, гарний час для інвестування в себе, в освіту, здоров’я та стосунки з близькими людьми..

А ти маєш якесь своє головне правило чи пораду для тих, хто обирає віддалену роботу?

Працювати менше годин на добу та більше головою.

Якщо все, що я наговорив, підсумувати: працювати менше годин на добу та більше головою. Хочу ще поділитися з вами картинками із серії про “нормальну” роботу, які передають настрій та наше обмежене бачення. Вони ввійшли до книги Rework, автор якої також написав бестселер Remote: Або Офіс Не Потрібен. Бажаю вам розкрити свій потенціал на повну! Адже подорож квадрантом на віддаленій роботі не закінчується.

Наш Telegram-канал – путівник у світ віддаленої роботи!