Ми поговорили з Наталею та дізнались як працюють перекладачі на рімоуті, як вона бореться з прокрастинацією, як ділить роботу і вихідні, як знаходить час для себе і навіщо їй робота в офісі. А головне! Як знаходить щось нове і цікаве для себе в роботі, якою займається з 2004 року!

• 

Що ти цінуєш найбільше у своїй віддаленій роботі?

Дуже ціную можливість обирати робочі години, дні та темп роботи, а також те, що можу працювати над тими проєктами та з тими замовниками, які мені до душі. Але останній аспект більше стосується не стільки віддаленої роботи, скільки загалом роботи “на вільних хлібах”. Якщо організувати роботу належно, то навіть тривалі поїздки не стануть на заваді. Проте у відпустку роботу не раджу брати. Але це окрема тема.

Якою була твоя перша робота?

Перша робота взагалі чи перша віддалена робота? Моя перша робота була асистентом режисера у любительському театрі. Це планувалося як безоплатне відпрацювання годин community work для школи, але мені зрештою заплатили, бо сподобалася моя праця. Потім було репетиторство з першого курсу університету, тоді ж робота промоутером, а на другому — переклад із християнською місією в області. Я була “приписана” до однієї з жінок, але коли вона не потребувала мене, я залюбки допомагала іншим учасникам групи, навіть будувала паркан і перекладала одночасно. Робила я це з власної цікавості, але наприкінці отримала доволі хороший бонус додатково до обіцяної суми. Ще тоді зробила корисні висновки.

Найперший віддалений досвід (принаймні той, що пригадую) був у ролі відповідального редактора англійської сторінки інтернет-видання. В офісі я теж мала з’являтися, але велику частку роботи виконувала вдома рано вранці, коли чоловік і новонароджена доня спали. Тоді ще навчилася добирати кандидатів на роботу і казати тверде ні, зрозумівши, що за тих, кого взяла на емоціях, роботу мусила дороблювати й підчищати я, якщо вони недотягували.

А що тебе в ній не влаштовувало?

На кожній роботі були специфічні моменти, пов’язані з конкретними умовами чи ситуаціями.. або персоналіями. А щось просто переросла. 

На одній роботі я працюю ще з 2004 року, але усі ці роки виходить не стояти на місці, тому це одна й та ж робота, яка одночасно зовсім вже інша. Але потроху накопичуються й мінуси.

Які плюси тобі зараз дає віддалена робота (вільний час/економія на житлі/більша зарплата/тощо)

У мене є клієнти, які хочуть працювати саме зі мною, тож на тривалі серйозні заходи транспортують мене до себе, але ж нелегко (та й не надто вигідно) їздити на півторагодинні перемовини до іншого міста (або континенту 🙂 ), тому віддалений варіант підходить і мені, і клієнтам. Щодо письмового перекладу: більш гнучкий графік, безумовно — можливість більшого заробітку завдяки більшій кількості проєктів та клієнтів з більшими бюджетами, економія часу на “помитись, нарядитись, доїхати” (і у зворотному напрямку), сидиш у комфорті і жуєш що і коли хочеш, чухаєшся коли заманеться ))) Це, виявляється, важливо. На одній з моїх колишніх офісних робіт власник бізнесу міг зробити рознос тому, хто випив воду з пляшечки, а не стакана за робочим столом. Напруга в офісі була ще та. ))

UPD. Усний переклад через карантин зараз цілковито перейшов у віддалений варіант. Галузь загалом доволі сильно постраждала, але не ті перекладачі, що 1) дружать з технологіями і мають досвід RI (remote interpreting) + 2) змогли допомогти клієнтам організувати заплановані заходи через онлайн платформи. Моє улюблене висловлювання про фах належить Білу Вуду, піонеру віддаленого усного перекладу, “Interpreters will not be replaced by technology, they will be replaced by interpreters who use technology”. Так і є. 

UPD 2. Коли вперше відповідала на ці запитання, то не внесла до списку свою викладацьку роботу, тому що безпосередня взаємодія завжди була вживу і на місці, а дистанційно лише деякі компоненти. Зараз через карантин я працюю лише віддалено і абсолютно впевнено можу сказати, що ніколи і в жодному разі з власної волі не перейду на 100%-у онлайн віддаленку. Мені дійсно потрібна зміна декорацій упродовж дня і живий контакт з клієнтом/учнем.

• 

Чи хотіла би ти працювати в офісі? Якщо так, то чому

Офісна робота в мене також є, щоправда, неповний робочий день. Інколи я навмисно затримуюсь після занять на якийсь час в офісі, особливо якщо маю авральний переклад. Тут більш робоче налаштування, ніщо не відволікає, також не виникає відчуття провини, коли родина хоче побути зі мною, а в мене реченець, все-горить-не-чіпайте-мене-в-мене-тут-страшний-абзац-з-біохімії. Ідеально для мене: коли комбіную офіс та віддаленку.

Які складнощі виникають в тебе з віддаленою роботою?

Більше можливостей для прокрастинації. Холодильник надто близько. Менш структурований день, який спливає непомітно. Подекуди набираєшся надто багато роботи, але й посердитись за це немає на кого. Хіба на себе.

Інтернет теж може бути нестабільним: Коли посеред усного перекладу або у клієнта, або у мене починалися збої, було не дуже весело. Зараз завжди маю напоготові запасний варіант з’єднання. 

Як ти концентруєшся на роботі, коли працюєш з дому?

З усним перекладом це легко — починається конференц-дзвінок, і відволікатися нема коли. З письмовим перекладом інше. Дотягую до останнього — тоді концентрація стає максимальною сама собою. Жартую. Або не жартую.

Боротьба з прокрастинацією дається мені важко. Точніше, давалася. За роки розробила для себе ефективну схему.

• Структурований день (нерідко, за рахунок вкраплень роботи на виїзді чи в офісі);
• Навіть якщо не хочеться чи не можу, все одно сісти і зробити хоч сторінку в день.
• В ідеалі кожен проєкт розбиваю на рівні частини відповідно до кількості днів до кінцевого терміну і намагаюся кожен день виконувати щонайменше ту кількість сторінок. Усе незроблене накопичується на наступний день, але в реальності навпаки — розганяюся і виконую частку “завтрашньої роботи”.
• Пункт, який насправді перший. Беру лише цікаві мені проєкти. Тут важко не концентруватися, щойно всівся за роботу: перелопатити купу інформації, першоджерел, погратися зі словами і смислами. Ну як можна не концентруватися на тому, чим гориш?
• Бонусний пункт: Працюю вночі. Коли всі умиті, нагодовані і вкладені спати!

В одному з наших попередніх інтерв’ю ми говорили про фінансовий квадрант, ти зараз вже на 2му етапі чи плануєш/маєш вже свій бізнес?

Я в цей квадрант не вписуюся або поки що не готова вписуватися. Я кайфую від того, що роблю, але маючи свій бізнес із найманими працівниками змушена буду більше уваги приділяти адмініструванню, роботі з персоналом, а отже, менше часу вчителюванню та перекладу (не кажучи вже про сім’ю, друзів). Been there, done that. Не зайшло. Припускаю, що поки що. Четвертий етап… Маячить десь на горизонті, колись же доведеться “піти на пенсію”, тоді буде ідеально встигнути перейти на 4-ий етап. 

• 

Чи маєш поради з чого починати тим, хто хоче покинути офісне крісло і ніяк не наважується?

Раджу все ж почати з роботи в офісі, установі, назвіть як хочете. По-перше, побачите, чи це ваше, чи не ваше. По-друге, здобудете корисні м’які (гнучкі) навички. Вони дуже знадобляться і додадуть очок потім. 

Водночас, якщо фах дозволяє, то майте 1-2 проєкти та/або хоч одного прямого клієнта, беріться за волонтерську роботу за фахом поза основною роботою, тобто, напрацьовуйте клієнтську базу, портфоліо та досвід. А коли почнуть навідувати думки про “гори те офісне життя синім полум’ям”, це не буде стрибок у невідоме і порожнє, це буде логічний наступний крок.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб дізнаватись про все першими!