Remote українець: Уланова Мар’яна про офіс, свободу, квіти, мафіни і будинок Параджанова
Мар’яна – наша контент-мейкерка, менеджерка спільноти Plan B та телеграм каналу Будуємо Україну Разом. Вже декілька років вона не ходить в офіс і часом навіть сумує за ним. З нами вона поділилась своїм баченням ідеального офісу, планами на найближче майбутнє та тим з чого все ж починати шукати віддалену роботу.
Що ти цінуєш найбільше у віддаленій роботі?
Для мене надзвичайно важливою є свобода. Я можу сидіти ввечері вдома в Черкасах і купити на 9ту ранку квитки до батьків в Запоріжжя, бо знаю, що мене нічого не тримає. Пакую ноут і телефон і їду зі своєю роботою подорожувати.
Коли ти почала працювати? Що ти робила?
В дитинстві ми з подругою біля дому продавали букети з того, що назбирали в околицях, пам’ятаю, як зустрічались і казали “Ну що, йдем на роботу?”. Було класно, у нас щодня хтось купляв квіти, хтось просто аби підтримати, а хтось, щоб задобритись перед дружиною. Наш ЦА була – бабуськи, дідусі і чоловіки напідпиточку.
А вже свідомо, то 1,5 роки пропрацювала в проекті Будуємо Україну Разом. Я була координатором волонтерів.
А чому пішла? Тебе щось не влаштовувало?
Ну, наш квітково-цукерковий бізнес прикрили батьки, бо переживали.
А якщо говорити про БУР, то мені хотілось змінити картинку, на той час я вже сильно втомилась від Львова, мені здавалось, що довкола кипить життя, а я роблю вже рік одне й те саме. Мене не влаштовувало те, як у мене побудовані деякі робочі стосунки, а сама робота, офіс і ця двіжуха була цілком кайфова. Я й зараз іноді сумую за нарадами в горах, відрядженнями в інші міста та колективом.
Які плюси тобі зараз дає віддалена робота (вільний час/економія на транспорті/більша зарплата)?
Знаєте, є такий вислів, що куди би ти не йшов ти завжди береш з собою себе. Так от я беру себе і роботу. І це для мене найбільший плюс.
Щодо транспорту, то в мене робота і центр були в 10-15 хвилинах від дому, я за 1,5 роки так і не вивчила жодних транспортних розв’язок. А зарплатня, так зараз більша, бо я намагюсь оцінити свій вкладений час і перевести його в гроші. Часто я можу зробити за 2 години те, на що в офісі я витрачала цілий день і отримати ті самі гроші. Хіба не клас?
А ще, звісно, зараз в мене набагато більше часу, який я можу присвятити волонтерству чи громадським об’єднанням. Ми з нашою командою влаштовуємо зараз регулярні кіноперегляди Netflix, раніше мені цього не вистачало. Нових людей.
Чи хотіла би повернутись в офіс? Якщо так, то чому?
Як тільки настає весна і за вікном як зараз +20, то взагалі ні. А коли все сіре, сумне і печальне, то дуже хочеться працювати в офісі.
Мені пощастило з першою роботою, в нас був офіс-двіж. Ми могли сидіти щось робити до 2ї ночі і слухати в колонках Віктора Павліка чи Іріну Алєгрову, пити сік з винних бокалів і кайфувати. Одного разу у нас була нарада в домі, де жив Параджанов, коли знімав “Тіні забутих предків”, було прям кайф!
І через те, в мене в голові уявлення, що в усіх офісах так, а за таким скучається.
Які складнощі виникають в тебе з віддаленою роботою?
Я люблю все робити в останній момент. Буває так, що я знаю про задачу за тиждень, два, місяць, ходжу, думаю як краще зробити, придумую стратегії, а потім хоп і до дедлайну 2 дні і я впрягаюсь і працюю 24/7. Але, певно, це проблома з моїм відчуттям часопростору, а не віддаленою роботою.
Ще іноді мені не вистачає того, щоб прийти до тім-ліда і очі в очі сказати: “А можеш пояснити ще раз тільки зрозуміло”. Мені голосом краще доходить, а ще коли в процесі пояснення намалювати і потім переказати – взагалі супер, от цього часто не вистачає. У Geek Hub про це є дуже класна картинка, до речі.
Як концентруєшся на роботі, коли працюєш з дому?
Якщо цедесь дуже поряд дедлайну, то мені не треба жодних зовніх стимулів, я знаю що треба і роблю і вдень, і вночі. А якщо ні, то я зазвичай проживаю “офісний ранок”. Встаю, роблю зарядку, вмиваюсь, п’ю воду з лимоном(допомагає прокинутись), снідаю, вдягаю найкращі речі, так, як я би йшла в офіс і сідаю за ноут.
І ще для мене важливо налаштуватись, помедитувати і ВИКЛЮЧИТИ ВСІ СОЦМЕРЕЖІ.
Чи плануєш свій бізнес, адже далі у фрілансі ти колись знов вріжешся в стелю?
В університеті я займалась мафінами і кексами, в мене був такий “бізнес”, ми їх робили на замовлення для студрад, це було класно, але завершилось, коли мені настав час їхати з міста. Того досвіду мені поки що досить. Допоки я відчуваю себе у фрілансі як в морі, а не як у ванній буду тут плавати.
Чи маєш поради з чого починати тим, хто теж хоче стати фрілансером?
Починати завжди добре з початку. 🙂
Якщо чесно, то я в цьому взагалі не експертка. Вся моя робота мене знайшла сама. Коли я пробувала щось шукати мені взагалі не виходило. А коли я для себе зрозуміла, що не хочу бути прив’язаною, то якось все склалось. В мене, до речі, зараз одна проектна робота, яка тільки для мене віддалена, а всі ходять в офіс.
Тому, початок в цьому – знайти свою сильну сторону.
І зрозуміти як її зафрілансити.
А дізнатись більше про віддалену роботу можна у нас на каналі: http://t.me/remote_work_ua
0 коментарів до цієї статті