Remote українка: Анастасія Гриненко про свої методи переходу на дистанційку та те,як допомагають коти під час роботи
Анастасія Гриненко – менеджерка клієнтського сервісу, яка вперше в житті спробувала дистанційку. Чи комфортно їй після 5 років 12 годинного графіку “на ногах” працювати з дому, чи легко звикнути до нового режиму та як рімоут закохує і не відпускає читайте далі.
Ким ти працюєш? Що входить в твої обов’язки?
Привіт, Я – Настя і я – менеджерка клієнтського сервісу. Насправді, це не так страшно, як звучить. В мої обов’язки входить комунікувати з магазинами, якщо є якісь проблеми з бонусними картками або замовленнями клієнтів в інтернет-магазині.
Як давно ти працюєш дистанційно?
З дому я працюю з першого дня на цій посаді – з 30 жовтня. І це неймовірно важно дистанційно вивчати галузь, в якій ти ніколи не працювала. Важкувато вивчати нове, коли поруч нема ментора, якого я могла би смикати повсякчас, коли в мене з’являлися б сумніви. Ми всі сидимо вдома, тож не дуже зручно постійно комусь телефонувати та уточнювати деякі питання. Доводиться вчитися самостійно (вільна і незалежна).
Яким був твій розпорядок дня, коли ти працювала в офісі? А який тепер?
Як кажуть предки, до карантину, графік в офісі був пн-пт з 9:00 до 18:00. П’ятниця (развратница) до 17:00.
Чи важко добі дався перехід на дистанційку?
Я одразу почала працювати дистанційно. В офісі ми буваємо тільки за великої потреби. Після роботи у роздрібному магазині, для мене справжній кайф працювати вдома (адже я цього варта).
В магазині ти постійно чимось зайнята: клієнти, прийняти-відправити товар, відпарити, прокліпсувати, поправити зал. Після п’яти відпрацьованих років (мінімум 12 годин на ногах) мені досі дуже незвично працювати сидячи (точніше лежачи,адже працюючи вдома можна собі дозволити).
Що найперше ти зробила, аби тобі було комфортно працювати?
Якщо чесно, то найперше що я зробила, це перенесла спальник своїх котів на своє робоче місце.
Коти, мені особисто, дуже допомогають працювати. Вони більше схожі на собак – їм постійно потрібна увага, потрібно їх гладити, гратися, або просто розмовляти, тому моє робоче місце – це їхнє робоче (спальне) місце. Мені ніщо так не допомогає скоріше закінчити роботу, як погляд моїх котів, який так і каже “мать, харе работать, лучше почеши нам пузо”.
Чи впливає те, що ти працюєш не в офісі, на твою продуктивність?
Ніяк не впливає. Вдома мені працювати комфортніше, робота в піжамі мене набагато краще стимулює.
Що допомагає тобі концентруватися на роботі?
Немає такого. Я – людина настрою. Іноді мені потрібно півгодини повтикати і ви отримаєте найпродуктивнішого коллегу.
Залишилась би ти на дистанційці назавжди?
Так, але готова раз на тиждень працювати в офісі, щоб хоть іноді бачити людей.
0 коментарів до цієї статті