Давайте начистоту: багато працівників обирають віддалену роботу саме через можливість виконувати її та доглядати за дітьми водночас. І хоча вони складають велику частку найманців рімоуту, керівники в різних галузях все ще з недовірою ставляться до таких кандидатів на посаду.

Чому? Тому що в термінології продуктивності, діти – значний фактор відволікання. А це автоматично означає неправильні розрахунки, стрес на робочому місці, незадоволеність клієнтів та низький рівень професіоналізму.

Діти не стануть на заваді виконанню ваших обов’язків. Погоджуєтеся? Тоді давайте подумаємо, як довести це босу або потенційному роботодавцю.

1.     Ховайте докази.

Ви напевне знаєте на пам’ять всі пісні з популярних мультфільмів і можете їм підспівувати навіть прокинувшись уночі. Але ваші колеги та керівник можуть не розділяти захоплення цією темою. Тож перед відео- та навіть аудіо-дзвінком окиньте свіжим поглядом місце, де він буде проходити. Дуже важливо розуміти, які звуки будуть на фоні під час розмови та що у зовнішньому вигляді наштовхне на думки про догляд за дітьми, а не роботу над завданням. Бути на зустрічі у футболці зі слідами дитячою креативності або слухати на фоні сварки дітлахів про конструктор – не найкращий вибір. Особливо коли ви погано знаєте своїх співрозмовників. Колеги в якийсь момент можуть приділити більше уваги таким моментам, а не вашій презентації.

2.    Уникайте теми.

Ні, ми не говоримо, що ваші діти – то якась ганебна таємниця, навпаки. «Робота» батьками навіть важливіша за вашу кар’єру, і ви можете собою пишатися. Але просто уявіть два приклади, в обох працівник іде на обід з 11 до 13 години і ставить статус «не на місці». В першому випадку він додає до статусу «Повернуся о першій. Подумаємо над тією ідеєю разом, Андрію!», в другому – «Помчав на прийом до стоматолога, потім забіжу в магазин, далі як завжди казки перед сном малечі і швидкий перекус. Сподіваюсь, встигну!». Який з цих коментарів звучить для вас більш зацікавленим в професійному розвитку? Звичайно, у чатах по інтересам чи неформальних розмовах поділитися особистими переживаннями цілком доречно. Тож усьому свій час і місце.

3.    Попередьте перебивання.

Часом хочеться швидко доробити/дописати/подзвонити у моменти, коли діти заснули чи грають у дворі. Але пам’ятайте, що тут можна отримати затяжну перерву через якийсь форс-мажор чи просто нудьгу своєї дитини. Особливо коли вона думає, що цей відрізок часу належить їй, а не роботі. Тож скористайтеся правилом балансу низького та високого. Тобто виконувати в час високого ризику відволіктися тільки завдання з низьким пріоритетом (наприклад, читання пошти), а в час низького ризику приділяти увагу завданням для високого рівня зосередженості (скажімо, дзвінок потенційному клієнту).

Якщо ви тільки плануєте свій шлях рімоуту, відразу попереджуємо: комусь вдається ефективно працювати тільки поза межами дому. Всі ми по-різному сприймаємо оточення, особливо дітей. Хтось бентежиться по дрібницям, а в когось це та сама третя дитина, яка «якщо він їсть з миски кота – це проблема кота». Подумайте над тим, наскільки ви готові працювати в одному приміщенні з малечею. Не впевнені в своїй майбутній продуктивності? Продумайте «варіант Б»: куди ви можете піти попрацювати над важливим завданням або звідки зможете дзвонити начальству. Це як мінімум додасть вам впевненості, що все продумано, на етапі пошуку роботи.

А тепер неочікуваний сюжетний поворот.

Як довести дітям, що робота не стане на заваді батьківства.

1.     Ховайте докази.

Пам’ятайте, що навіть працюючи вдома, ви маєте проводити межу робота-сім’я. Важливо не тільки не давати справам домашнім втручатися в професійне середовище, але й дотримуватися зворотнього правила. Закривайте ноутбук, відкладайте телефон та насолоджуйтеся часом з рідними, коли закінчили робочий день.

2.    Уникайте теми.

Знову ж, враховуйте відповідність розмови обставинам. Ніхто не каже мовчати як риба, коли ваш п’ятирічний син запитає про ваш день. Але не обов’язково за сімейною вечерею півгодини жалітися на невдалу презентацію, яку ви так готували. Адаптуйте історію до рівня слухачів, проводьте паралелі та не лізьте глибоко в деталі. Не всім дорослим буде цікаво слухати про технічні особливості того, в чому вони зовсім не профі, тож не звалюйте таку ношу на дітей.

3.    Попередьте перебивання.

Так само, як сім’я інколи відволікає від роботи, робота може відволікати від сім’ї. В цьому разі також можна використовувати правило балансу низького та високого. Плануйте якісь заходи з низьким рівнем тиску (наприклад, прогулянка в парку) в час високого ризику терміново повернутися до роботи. А от заходи з високим пріоритетом (день народження, сімейна поїздка) мають відбутися в період з низьким ризиком повернутися на робоче місце (наприклад, в п’ятницю ввечері, коли всі вже на вихідних). Якщо у вас ризик отримати важливий дзвінок є завжди, доведеться домовлятися. І на роботі, і вдома. Без встановлення правил і обмежень тут не обійтися.

Для будь-якого віддаленого працівника питання балансу робота-дозвілля стоїть гостро. Але для працівників, що поєднують роботу з батьківством, це може стати справжньою проблемою.

Щоб такого не сталося з вами, користайтеся трьома простими, але важливими пунктами. Адже бути хорошими професіоналами та хорошими батьками можливо, тільки не одночасно. Розділяй і володарюй, як-то кажуть.