Коли берешся за якусь нову справу, завжди ставиш перед собою ціль – те, як уявляєш собі кінцевий результат. І, як ми уже зазначали в попередній статті, від поставленої мети результат може залежати частково чи навіть повністю.

То що ж робити, щоб успішно досягати цих цілей? Ставити їх по-розумному, або по SMART. Схема з такою промовистою назвою – SMART – вже кілька десятиліть доводить свою ефективність задля встановлення цілей. Чому? Тому що по ній, навіть якщо мова про глобальну мету, уже прописуються деякі кроки виконання. Ціль по SMART має бути конкретною (Specific), вимірюваною (Measurable), мати виконавця (Assignable), бути реалістичною (Realistic) та обмеженою в часі (Time-related).

Уявімо, що ви працюєте на компанію, яка збирається змінити логотип. Ваше завдання – створити цей самий новий логотип. Звучить просто, але досить абстрактно, ніби не зовсім зрозуміло, що ж далі робити. Щоб завдання виглядало більш реально, враховуємо зазначену схему та додаємо кілька деталей:

Конкретику

«потрібно створити логотип з використанням образу лева та двох кольорів компанії»;

Спосіб вимірювання/оцінки виконання

«потрібно створити логотип з використанням образу лева та двох кольорів компанії; логотип має одобрити менеджер з проекту»;

Мати виконавця

«мені потрібно створити логотип з використанням образу лева та двох кольорів компанії; логотип має одобрити менеджер з проекту»;

Реалістичність

тут іноді достатньо оцінити, наскільки ви зможете виконати завдання за наявності вашого особистого досвіду/вільного часу/ресурсів, в тому числі – технічних;

Обмеженість у часі

«за два тижні (можу виділити 35 робочих годин) мені потрібно створити логотип з використанням образу лева і тільки двох кольорів компанії; логотип має одобрити менеджер з проекту».

Як бачимо з прикладу, досить абстрактна фраза перетворилась у повноцінну заготовку завдання. Якщо поставлена об’ємна мета, поділимо її на етапи, однак кожний з етапів теж повинен іти за принципом наявності конкретики, виконавця, дедлайну і т.д.

Добре, з прикладом розібралися, все виглядає доволі логічно. Але як цю схему використовувати для інших проектів, завдань чи навіть особистого розвитку?

Достатньо буде відповісти на окремі питання, що стосуються кожного із аспектів.

Конкретність

Ціль має бути зрозумілою і однозначною. На цьому етапі відповідаємо на питання:

·         Що саме я хочу зробити, чого досягти?

·         Навіщо, з якої причини і для якої майбутньої вигоди я це робитиму?

·         Хто ще буде задіяний, кого ще це стосується?

·         Де, в якому місці відбуватиметься виконання завдання?

·         Які є вимоги й обмеження?

Вимірюваність

Ідея в тому, що якщо прогрес у досягненні мети не можна виміряти, то неможливо знати, чи є рух в напрямку успішного завершення. Питання для перевірки:

·         Скільки вже зроблено? (наприклад, якщо це один із кроків для проміжної цілі)

·         Як можна дізнатися, чи завдання виконано?

Наявність виконавця

Цей критерій передбачає, що мета може бути досягнута конкретним виконавцем, і такий виконавець несе повну відповідальність за її досягнення.

Наявність виконавця означає відповідь на питання:

·         Чи є виконавець, який буде досягати цієї мети?

·         Чи розуміє виконавець усі критерії мети?

·         Чи згоден виконавець нести відповідальність за досягнення мети?

Тут хотілось би поговорити детальніше. Перше, що буде важливим для тих, хто працює в команді – як же знайти конкретного виконавця для певної мети? Виконавець глобального завдання – скоріше за все, керівник цієї команди. Усі інші етапи необхідно теж розбивати на менші до тих пір, поки у кожного не буде окремого (краще за все, єдиного) працівника, що нестиме за нього відповідальність. Адже від кількості виконавців, перед якими ставиться мета, є пряма залежність особистої відповідальності кожного за її виконання. І ця відповідальність іноді стає набагато нижчою, ніж нам хотілось би.

Якщо в ідеальному світі ціль для двох дає 50% відповідальності обом учасникам, в реальному будуть ситуації зі співвідношенням 70/30 або навіть 60/30 (помітили, що в цьому прикладі сума навіть не 100%?). А все тому, що в будь-якій команді з’являється людина, яка надіється на інших при виконанні спільного завдання, а якщо ще й кількість виконавців збільшується, розслабленість кожного із учасників теж підвищується; врешті решт, всі сподіваються одне на одного, і ніхто нічого не робить. Пам`ятаєте приказку: «у сімох господинь діти негодовані»?..

Реалістичність

Четвертий аспект наголошує на важливості реалістичності мети. Коли ви ставите ціль, ви маєте зважати на наявність необхідних ресурсів: часу, грошей, компетенцій та інших.

Досяжна мета зазвичай відповідає на питання:

·         Як можна буде досягнути мету?

·         Які кроки необхідно для цього зробити?

·         Скільки знадобиться ресурсів та яких саме?

Обмеженість у часі

Тут ми звертаємося в першу чергу до кінцевої дати виконання – дедлайну. Це допомагає організовувати себе і розподіляти час, щоб запобігти паніки в останній день перед здачею проекту.

Для встановлення дедлайну визначаємося з наступним:

·         Коли мета має бути досягнута?

·         Якої частини можна досягти за півроку/місяць/уже сьогодні?

В яких випадках можна використовувати цю схему? В усіх! Вам може здатися, що створена вона виключно для роботи, але ви тільки спробуйте розписувати свої особистісні цілі як відповіді на ці запитання: вони одразу стануть реальними і набагато досяжнішними.

Перевіримо?

Припустімо, ви задумали перечитати всі класичні твори, які не встигли прочитати зі шкільної програми. Для конкретизації цієї мети нам потрібно вирішити, які саме це твори; далі – що стане показником досягнутої цілі (наприклад, власні нотатки по кожному з них, щоб потім підтримувати на їх основі розмову); наступний крок – виконавець (можливо, ви захочете позмагатися з подругою – впишіть деталі змагання сюди, однак не забувайте, що відповідальні за завдання тільки ви); реалістичність дозволить нам оцінити, чи зможемо ми це зробити (наприклад, чи всі твори доступні онлайн або ж у бібліотеці); і останній важливий пункт – коли ціль має бути досягнута, і на цьому етапі важливо знову ж таки враховувати свої реальні можливості.

А щоб закріпити вашу нову навичку, пропонуємо взяти свій список обіцянок, який ви складали в новорічну ніч, і зробити з мрій цілі за схемою SMART. І не лякайтеся, якщо деякі цілі адекватно будуть більш схожими тепер на п’ятирічний план: принаймні, ви реально оцінюєте свої можливості, а це вже наближує мрію до реальності.

P.S.: якщо в новорічну ніч ви не складали ніяких списків, почніть зараз. Спробуйте поставити мету на найближчий час (тиждень, місяць, півроку). Після тренування на масштабних абстрактних цілях розписувати проміжні – значно простіше.

Приєднатися: http://t.me/remote_work_ua